Дослідження спрямовано на обгрунтування філософської антропології як простору розвитку біополітики, котра постає відносно новим синтетичним науковим знанням про політичне в біологічному та біологічного в політичному, яке, втім, сягає корінням у добу античності. Здійснено аналіз біополітики в контексті сучасних глобальних викликів, зокрема - пандемії COVID-19, що дає підстави актуалізувати новий напрям біополітики - мікробіополітику. Теоретичний базис. Дослідження базується на розумінні ініціального, відносно біополітики, характеру філософської антропології. Якщо філософська антропологія шукає відповідь на питання - ким є Homo sapiens, враховуючи біосоціальну природу людини, то біополітика конкретизує питання у вигляді - ким є homo politicus у сучасному суспільно-політичному просторі з акцентом уваги на імперативі людиноцентристського підходу в соціально-гуманітарних науках. Дослідження базується на наукових працях фахівців у галузі філософської антропології та біополітики. Наукова новизна. Обгрунтовано доцільність і актуальність розгляду філософської антропології як контекстуального простору еволюції біополітичного знання від натурфілософії епохи Античності до сучасної мікробіополітики. Висновки: філософську антропологію розглянуто як особливий гносеологічний ландшафт, у якому формуються та розвиваються галузі наукового знання, так або інакше дотичні до філософської проблематики людини: це філософська психологія, соціальна антропологія, філософія медицини, гуманологія, філософія освіти, етика, а також біофілософія, біоетика, та, зокрема - біополітика.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"