Представлено видання супрасльських кантиків (партесних багатоголосих творів) кінця XVII ст. і розкрито яскраву та невідому досі сторінку церковно-музичної історії Супрасльського Благовіщенського монастиря у період його активної життєдіяльності під омофором Василіянського чину. Зауважено, що розташований на перетині білоруської, української та польської релігійних культур, монастир відігравав важливу роль у сприйнятті та засвоєнні західних новацій, зберігаючи при цьому першооснову літургійної, богословської і музичної практики східного обряду. Охоплено факсимільне відтворення рукописних нотних текстів і транскрипцію хорових партій (т. 1, кн. 1), реставрацію повних партитур 49 композицій (т. 2, кн. 2) та дослідницькі статті з музичної історії монастиря, кодикологічних і палеографічних спостережень над рукописними памꞌятками й особливостями цер¬ковнословꞌянської мови з рисами української говірки (т. З, кн. 2).

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"