Встановлено частоту СВВ у хворих на ХГС залежно від віку, статі, тривалості захворювання, вірусного навантаження. Визначено клініко-лабораторні особливості перебігу ХГС залежно від відповіді на ПВТ. Досліджено діагностичну роль вмісту ГК у сироватці крові, як маркера фіброзоутворення в печінці, у хворих на ХГС. Проведено порівняльну оцінку ефективності методів діагностики фіброзоутворення у хворих на ХГС. Встановлено підвищення рівня ГК в сироватці крові хворих на ХГС у 2,63 раза порівняно зі здоровими особами. Виявлено зростання рівня ГК у сироватці крові хворих з високим вірусним навантаженням та при збільшенні стадії фіброзу печінки (в 1,2- 2,06 раза відповідно). З'ясовано, що між значенням рівня ГК (відповідно до ступеня фіброзу печінки) та етапом проведення потрійної ПВТ є прямий сильний кореляційний зв'язок (г=0,92; р<0,05). Визначено, що у пацієнтів з ХГС з відсутністю або початковими ознаками фіброзу печінки (FO - F2) діагностична ефективність методу визначення рівня ГК у сироватці крові вища, ніж методу ФЕГ [АиС=0,914 та АиС=0,817 відповідно (р<0,05)].

• Бондарук Ірина Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"