Дослідження проведено з метою продемонструвати переваги базальтової породи зі Східного Лампунга (Індонезія) як сировини для виробництва глазурі для фаянсової кераміки. Було використано магматичний базальт (скорія) та базальт, виплавлений за температури <$E1400~symbol Р roman C>, у суміші з місцевим каоліном і польовим шпатом з провінції Лампунг (Індонезія). Пропорції базальту до каоліну та польового шпату варіювали в межах 70 : 15 : 15, 50 : 25 : 25 та 30 : 35 : 35. Глазурування відбувалося за методом занурення з подальшим випалюванням усіх зразків за температури <$E1000~symbol Р roman C>. Усі зразки витримували протягом 8 год за <$E1000~symbol Р roman C> та охолоджували до кімнатної температури. За результатами визначення кольорових властивостей кожного зразка встановлено, що вони залежать від вмісту заліза. Збільшення вмісту базальту в композиції підвищує яскравість червоного кольору глазурі через посилення кристалізації внаслідок процесу девітрифікації під час охолодження. Рентгенофазовий аналіз проводили для визначення хімічного складу кожної композиції, аби оцінити його вплив на кристалізацію. Крім того, для вивчення топографії та морфології одержаних зразків глазурі було застосовано метод сканувальної електронної мікроскопії (СЕМ). Згідно з результатами аналізу, зразки природного базальту мають рельєф блискучого шару з хорошою адгезією. На відміну від них, розплавлений базальт характеризується шорсткою й непрозорою поверхнею. Результати досліджень суттєво відрізняються, оскільки вихідна фаза кожного матеріалу має різні структурні форми, залежні від умов формування поверхні глазурі за температури <$E1000~symbol Р roman C>. У разі збільшення СЕМ 2000 зразки з магматичного базальту як основного матеріалу мають тенденцію до злиття з основною частиною глиняного виробу. Це забезпечує міцну адгезію глазурованого покриття до поверхні фаянсу. Водночас розплавлений базальт заповнює порожнини і пори в зоні взаємодії між основною масою і глазурованою поверхнею. Зростаюче використання сирого та розплавленого базальту для глазурування забезпечує яскравішу градацію червоного кольору глазурованого шару, і більшість утворених в ньому фаз належить до піроксенової групи з невеликим вмістом волластонітів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"