Вперше досліджено проблему правового виховання учнівської молоді в умовах родинно-шкільного простору (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). Обґрунтовано періодизацію правового виховання в родинно-шкільному просторі з 1984 р. до 2017 р., визначено провідні тенденції кожного періоду: І період – 1984–1990 рр. – консервативно-ідеологічний (ідейно-комуністична спрямованість освітнього процесу, активізація батьківських комітетів та педагогічного всеобучу, запровадження дисциплін суспільствознавчого спрямування); ІІ період – 1991–2002 рр. – пошуково-контроверсійний (криза моральних цінностей у суспільстві, запровадження інваріантних та варіативних дисциплін правового змісту, якісне і кількісне збільшення взаємозв’язків між соціальними інститутами (школа, сім’я, держава); ІІІ період – 2003–2017 рр. – компетентнісно-демократичний (І субперіод – 2003–2008 рр.; ІІ субперіод – 2009–2017 рр.) (актуалізація патріотизму та демократичних цінностей у суспільстві; формування громадянської компетентності; пошук нових ефективних форм роботи з батьками задля забезпечення виховання правосвідомого громадянина держави; розширення змісту, форм та методів правовиховної роботи з учнівською молоддю). Виявлено чинники, що впливали на генезу змісту, форм і методів правового виховання в умовах родинно-шкільного простору в досліджуваний період: суспільно-економічні (домінування провідних ідеологій та суспільних цінностей; економічний розвиток країни), культурно-освітні (зміна парадигми правового виховання; реформування освітньої галузі), змістово-правові (нормативно-правова база, структура та організація правового виховання у суспільстві; зміст суспільствознавчих дисциплін). Окреслено прогресивні ідеї правового виховання учнівської молоді в родинно-шкільному просторі сучасної країни: інтеграція сім’ї та школи щодо забезпечення єдності виховних ідеалів, підходів і принципів у вихованні правосвідомого громадянина держави; спільна участь усіх учасників освітнього процесу в правовиховних громадських проєктах і програмах; розробка ціннісно-формувального та практико-зорієнтованого змісту шкільної правової освіти; наскрізна правопросвітницька робота в освітньому процесі; розвиток учнівського самоврядування; співпраця учнівської молоді з органами влади; створення патронажних центрів. Уточнено сутність понять «родинно-шкільний простір», «правове виховання в умовах родинно-шкільного простору». Подальшого розвитку набули положення, що розкривають особливості правового виховання в умовах родинно-шкільного простору; висвітлення джерельної бази дослідження з правововиховної роботи. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати відображені в спецкурсі «Організація правового виховання в умовах родинно-шкільного простору» та методичних рекомендаціях «Зміст, форми і методи організації правового виховання в умовах родинно-шкільного простору: історико-педагогічна ретроспектива». Розроблені матеріали можуть бути використані в процесі викладання дисциплін історико-педагогічного циклу, підготовки курсових та дипломних робіт у закладах педагогічної освіти.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Остапенко Лариса Вікторівна (педагогічні науки)
• Остапенко Людмила Вікторівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"