У даній роботі показано вплив умов осадження та фазового складу прекурсора на механізм розкладання проміжних сполук і характеристики кінцевого продукту. Стехіометричний титанат барію можна одержати з чистого оксалату за концентрації у 1,5 М і pH 1. За відхилу складу від стехіометрії кінцева температура розкладання органічного прекурсора зростаї вище <$E720~symbol Р roman C> завдяки утворенню багатофазної системи. Кристаліти, що утворюються під час термічного розкладання прекурсорів на основі багатофазної системи, мають менші розміри (<< 26 нм) у порівнянні з продуктом розкладання чистого оксалату (32 - 34 нм) за рахунок утворення гідроксиду та карбонату. За концентрації у 1,5 М розкладання титанілоксалату барію відбувається за рахунок утворення проміжних оксикарбонатів, а не за рахунок окиснення попередника до карбонату барію та діоксиду титану. Застосування неізотермічного режиму випалу стехіометричного титанату барію уможливлює досягти домінування зародкоутворення над ростом кристалу, що надає змогу одержати монодисперсний титанат барію з розміром кристаліту та частинок у 22 нм та 25 нм відповідно. Зроблено припущення, що одержані результати можуть бути корисними для простого одержання нанокристалічних стехіометричних частинок титанату барію бажаного складу та розміру.

• Коваленко Олег Анатолійович (1965–) (сільськогосподарські науки)
• Коваленко Олексій Анатолійович (біологічні науки)
• Коваленко Ольга Анатоліївна (хімічні науки)
• Колесніченко Валерій Григорович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"