РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000829162<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Poniatovska H. 
Multimodal approach to pain management in thoracic surgery = Мультимодальний підхід до знеболювання в торакальній хірургії / H. Poniatovska, S. Dubrov // General Surgery. - 2023. - № 1. - С. 21-27. - Бібліогр.: 32 назв. - англ.

За прогнозом Американського онкологічного товариства, у 2022 р. 68 820 000 чоловіків і 61 360 000 жінок у США мали померти від раку легенів і бронхів, що становить 21 % від усіх смертей від раку. У зв'язку з виразним больовим синдромом у післяопераційний період у хворих, які перенесли операцію торакотомії, підвищується ймовірність розвитку післяопераційних ускладнень. Попри наявність великої кількості публікацій у медичних ресурсах про переваги та недоліки того чи того методу періопераційного знеболювання, триває пошук найкращого та найбезпечнішого методу. Мета дослідження - поліпшити результати періопераційного знеболювання пацієнтів при торакотомії шляхом вибору оптимального методу. У відкрите некомерційне рандомізоване контрольоване клінічне дослідження було залучено 59 хворих на рак легені, які перенесли торакотомію в Київській міській клінічній лікарні № 17 у період з 2018 до 2020 р. Пацієнтів було розподілено на дві групи: групу мультимодальної аналгезії (МА) - 32 пацієнти та групу епідуральної аналгезії (ЕА) - 27 пацієнтів. Відповідно до концепції превентивної аналгезії пацієнти групи МА одержували 1000 мг парацетамолу та 50 мг декскетопрофену внутрішньовенно за 1 год до розрізу. У післяопераційний період декскетопрофен та парацетамол вводили кожні 8 год у поєднанні з епідуральною аналгезією (40 мг 2 % розчину лідокаїну при встановленні катетера в епідуральний простір (Th5 - Th6) та ропівакаїн у дозі 2 мг/мл (3 - 14 мл/год) у післяопераційний період). Пацієнти у групі ЕА одержували лише епідуральну аналгезію (після встановлення епідурального катетера в епідуральний простір (Th5 - Th6) вводили 40 мг 2 % розчину лідокаїну, у післяопераційний період і епідурально ропивакаїн у дозі 2 мг/мл (3 - 14 мл/год)). У досліджуваних групах не виявлено статистично значущої різниці (p >> 0,05) за віком, зростом, масою тіла, ступенем анестезіологічного ризику (ASA), об'ємом крововтрати, тривалістю та обсягом оперативного втручання. Рівень аналгезії оцінювали за нумерологічною шкалою (NRS) через 3, 6, 24 і 32 год після операції. У групі ЕА виявлено статистично значущо більшу різницю за рівнем больового синдрому на кожному етапі дослідження (p << 0,05). Сім (26 %) пацієнтів цієї групи одержали додаткове знеболювання морфіном у дозі 10 мг внутрішньом'язово, у групі МА - 3 (9 %). Висновки: мультимодальний підхід до знеболювання хворих, які перенесли торакальні операції, який передбачає використання препаратів циклооксигенази-2 і циклооксигенази-3 та епідуральної аналгезії, продемонстрував кращий рівень аналгезії у порівнянні з епідуральною аналгезією. Про це свідчила статистично значуща (p << 0,05) різниця при оцінці виразності больового синдрому в ранній період після торакотомії.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.3-1

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського