РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000829165<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Kolosovуch I. V. 
Peculiarities of the use of enteral nutrition in patients with severe acute pancreatitis = Особливості застосування ентерального зондового харчування у пацієнтів з тяжким перебігом гострого панкреатиту / I. V. Kolosovуch, I. V. Hanol // General Surgery. - 2023. - № 1. - С. 41-47. - Бібліогр.: 15 назв. - англ.

У загальній структурі захворювання на частку гострого панкреатиту з тяжким перебігом припадає 20 %. Гострий панкреатит потребує лікування у відділенні інтенсивної терапії та реанімації. Супроводжується високим ризиком виникнення ускладнень (до 50 %) та летального наслідку (40 - 70 %). Раннє застосування ентерального зондового харчування у пацієнтів з гострим панкреатитом значно поліпшує стан кишкової стінки та перебіг захворювання в цілому, зменшуючи кількість ускладнень і знижуючи рівень летальності. Мета дослідження - вивчити терміни відновлення кишкового всмоктування як одного з головних критеріїв початку ентерального зондового харчування у пацієнтів з тяжким перебігом гострого панкреатиту та поліпшити результати комплексного лікування шляхом профілактики його ускладнень. Дослідження грунтувалося на результатах обстеження та лікування 67 хворих натяжкий гострий панкреатит. Залежно від лікувальної тактики хворих було розподілено на дві групи: порівняння (стандартне ентеральне зондове харчування) - 33 пацієнти та основну (стандартне ентеральне зондове харчування з додаванням антифлатулентів у складі суміші) - 34 пацієнти. Для визначення термінів відновлення кишкового всмоктування перед початком ентерального зондового харчування виконували пробу з дисахаридами (лактулоза/манітол), які не метаболізуються, і тест із 3 % розчином калію йодиду. У 70,6 % пацієнтів основної групи та 69,7 % - групи порівняння відновлення кишкового всмоктування зареєстрували лише через 48 год від початку лікування. Через 7 та 14 діб застосування ентерального зондового харчування виявлено статистично значущу різницю між групами за показниками загального білка, альбуміну, холестерину та K<^>+ у сироватці крові (p << 0,05). Через 7 діб відзначено статистично значущо нижчу на 21,5 % частоту виникнення кишкових ускладнень у пацієнтів основної групи (<$Echi sup 2 ~=~4,88>, 95 % довірчий інтервал 2,3 - 39,5; p = 0,03). Висновки: застосування методу із 3 % розчином калію йодиду для визначення відновлення кишкового всмоктування у хворих з гострим панкреатитом є швидким та інформативним. Використання антифлатулентів у складі суміші для ентерального зондового харчування надало змогу поліпшити лабораторні показники сироватки крові, зменшити частоту розвитку кишкових ускладнень на 7-му добу і тривалість поліорганної недостатності з (<$E11,5~symbol С~1,8>) до (<$E10,5~symbol С~1,9>) доби (p = 0,04).


Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1 + Р413.601.1-51

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського