Поширеність хронічних запорів у популяції становить від 3 до 27 %. Частіше хворіють жінки, особи старшого віку та низького соціоекономічного стану. Для визначення причин повільнотранзитних запорів багато авторів провели гістологічні дослідження стінки кишки. Вони встановили різні варіанти змін: міопатії, нейропатії та патологію інтерстиційних клітин Кахаля. Частота варіантів (типів) гістологічних змін у стінці товстої кишки у хворих із повільнотранзитними запорами згідно з Лондонською класифікацією невідома. Мета дослідження - визначити частоту типів гістологічних змін у стінці товстої кишки у пацієнтів із повільнотранзитними запорами, резистентними до консервативного лікування. Проведено патоморфологічне порівняльне дослідження за типом випадок-контроль. В основну групу залучено 105 хворих, яким виконано колектомію з приводу хронічного повільнотранзитного запору. Показанням до операції був хронічний повільнотранзитний запор, резистентний до консервативного лікування, який суттєво погіршував якість життя пацієнтів. Групу порівняння утворено із 27 померлих, у яких за життя не зафіксовано запорів. Критеріями вилучення з дослідження були наявність хвороби Гіршпрунга, проктогенних запорів (дисфункція прямої кишки і тазового дна), медикаментозно-асоційованих запорів, психічних порушень. В обох групах проводили гістологічне та імунологічне дослідження зразків відділів видаленого препарату, у групі порівняння - апендиксу, клубової, сліпої, ободової та сигмоподібної кишки. За даними дослідження ідентифіковано 4 основних морфологічних фенотипи структурних елементів стінки товстої кишки пацієнтів із хронічними повільнотранзитними запорами: гістологічно інтактний тип (5,8 %), міопатичний тип (56,2 %), Кахальний тип (19,0 %), нейропатичний (19,0 %). Також виявлено комбінацію різних типів гістологічних змін, але з домінуванням одного з них. Висновки: у пацієнтів із хронічними повільнотранзитними запорами, що є резистентними до консервативної терапії, виявлено 4 основні типи гістологічних змін в стінці кишечника: міопатичні зміни (56,2 %), патологію клітин Кахаля (19,0 %), нейропатичні зміни (19,0 %) та гістологічно-інтактний варіант (5,8 %). Міопатичний тип характеризується гетерогенністю морфологічних виявів, які можна віднести до дистрофічних (дистрофічний підтип - 79,7 %) та запальних (запальний підтип - 20,3 %) змін (P = 0,001).

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"