На історичному та мистецтвознавчому матеріалі проаналізовано шляхи формування євхаристійної іконографії в культурно-історичній традиції українців XVII - XVIII ст. На підставі опрацювання мистецьких пам’яток та фахової наукової літератури розглянуто та обґрунтовано індивідуальність, виокремленість образно-символічного трактування сюжетів євхаристійної іконографії в українській традиції у зазначений для дослідження період, яка формувалася до певної міри на взаємовпливах та запозиченнях східних та західних культурних впливів в церковному середовищі України. Стверджено, що зміни в євхаристійній іконографії на українських землях в середовищі східнохристиянського мистецтва проходили вже в XVII ст. та були пов’язані насамперед з новими західноєвропейськими гуманістичними віяннями та мистецтвом Відродження. Прослідковано еволюцію ідейно-мистецького облаштування святилища у Київській церкві XI - XVIII ст., адже відома з середньовіччя ідея євхаристійної жертви, яка використовувалася в церковному мистецтві, найповніше представлена в оздобленні вівтарної частини храму (святилища), де здійснюється Свята Літургія. Окрему увагу звернено на зародження і становлення євхаристійної тематики в українському християнському мистецтві, семіотичні контексти Євхаристії у просторі українського храму XVII - XVIII ст., еволюцію образно-іконографічної структури євхаристійної тематики в українському мистецтві.

• Сивак Василь Васильович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"