Курс України на інтеграцію до європейської спільноти актуалізує процеси пошуку чинників підвищення інноваційності аграрного сектора та джерел фінансування, виходячи зі структури економіки та фінансових можливостей. В інноваційному поступі важливим є вибір стратегії розвитку аграрного сектора, яка б опиралася на пріоритетний розвиток видів діяльності зі зростаючою віддачею та формувала достатні грошові потоки для фінансування вітчизняної науки, стартапів та інноваційних фірм. Майбутні перспективи аграрного сектора, його структура та конкурентоспроможність залежать від стратегії інноваційного розвитку, реалізація якої спрямована на розвиток видів діяльності зі спадною віддачею та, відповідно, формуванням сировинної структури експорту та недостатнім фінансуванням, чи стратегії, пріоритетом якої є види діяльності зі зростаючою віддачею та формуванням достатніх вхідних грошових потоків для фінансування створення й упровадження інновацій світового рівня. Розглянуто стан фінансування інновацій агрохолдингами та зазначено, що 80 % усіх інвестицій в інновації в аграрній галузі спрямовуються на облік, документообіг і рішення щодо боротьби з крадіжками. Зазначено, що попит на вітчизняні інновації зі сторони сільгоспвиробників суттєво скорочується. Фінансування аграрної науки за принципом формування пропозиції інноваційних продуктів показало свою неефективність. Проаналізовано чинну стратегію розвитку економіки України через призму її інноваційної конкурентоспроможності у порівнянні з Данією, країною з високотехнологічним аграрним сектором. Запропонована стратегія інноваційного розвитку аграрного сектора базується на залученні вітчизняних та іноземних інвестицій у наукові розробки та фінансування першою чергою переробної галузі, сільськогосподарського машинобудування та вітчизняних стартапів. Формується попит на інновації з боку сільгоспвиробників, і цей попит стимулюється державою. Для реалізації стратегії та фінансового забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору запропоновано використовувати податкові стимули: пільгове оподаткування прибутків, одержаних від інноваційної діяльності; зменшення бази оподаткування на суму, яка вкладається в інновації, їх розробку та впровадження. З метою формування попиту на інновації запропоновано використовувати державну фінансову підтримку експортерів інноваційної продукції з високою доданою вартістю та здійснювати пріоритетне фінансування наукових розробок у сфері інформаційних технологій, екологізації сільгоспвиробництва та переробки сільгосппродукції та створення екологічного пакування та нових технологій зберігання. Інноваційна діяльність стає невід'ємним і необхідним елементом успішного розвитку аграрного сектору, причому завдання держави полягає в проведенні ефективної фінансової та інноваційної політики з метою забезпечення його стабільного зростання. Така політика повинна бути спрямована на стимулювання експорту інноваційної продукції та продукції з високою доданою вартістю. Тому з метою інноваційного розвитку аграрного сектору запропонованорозрахунок пільг для експортерів інноваційної продукції аграрного сектору, що стимулюватиме попит на інновації та експорт продукції з високою доданою вартістю.

• Сус Тарас Йосипович (економічні науки)
• Ємець Олександр Вікторович (геологічні науки)
• Ємець Олександр Михайлович (біологічні науки)
• Ємець Олександра Олегівна (фізико-математичні науки)
• Ємець Олена Василівна (технічні науки)
• Ємець Ольга Іванівна (економічні науки)
• Ємець Олександр Васильович (філологічні науки)
• Ємець Олег Олексійович (1957–) (фізико-математичні науки)
• Ємець Оксана Вікторівна (медичні науки)
• Ємець Олег Анатолійович (технічні науки)
• Мовчун Світлана Вікторівна (економічні науки)
• Онишко Світлана Василівна (економічні науки)
• Онишко Сергій Володимирович (економічні науки)
• Цюпа Оксана Петрівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"