На основі широкого кола джерел аналізується релігійне життя греко-католиків УРСР упродовж періоду від середини 1940-х до середини 1960-х рр. Основним об'єктом уваги є пересічні віруючі, духовенство і релігійна політика радянської влади щодо греко-католицької церкви. Зазначено, що в повоєнний період релігійна політика радянської влади була спрямована на повну ліквідацію греко-католицьких структур, позаяк ця церква становила загрозу для успішного здійснення радянізації Галичини та Закарпаття. Із цією метою в 1946 р. було проведено Львівський собор, на якому було проголошено про ліквідацію унії. Автор показує, як для проведення ліквідації греко-католицьких структур використовувалися різні засоби, в т.ч. і репресії проти кліру і навіть вбивства. Греко-католицька церква змушена була перейти до підпільної релігійної діяльності. Звернуто увагу, що в період хрущовської відлиги внаслідок послаблення тоталітарного тиску в країні, повернення з таборів та заслання багатьох греко-католицьких священиків діяльність греко-католицької церкви дещо пожвавилася. Проте греко-католики і далі змушені були вести підпільне релігійне життя, позаяк їхній релігійний вибір заперечувався владою. Значна увага присвячена аналізу релігійної поведінки вірян, зокрема проведенню греко-католиками підпільних богослужінь, виконанню релігійних обрядів життєвого циклу. Розглянуто також підпільну греко-католицьку мережу.

• Бондарчук Петро Миколайович (1967–) (історичні науки)
• Шамрай Олена Василівна (філологічні науки)
• Шамрай Оксана Василівна (юридичні науки)
• Шамрай Олександр Миколайович (технічні науки)
• Шамрай Олександр Григорович (історичні науки)
• Шамрай Олена Володимирівна (технічні науки)
• Шамрай Олена Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"