Мета роботи - визначити зв'язок артеріальної гіпертензії (АГ) та гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) з наявністю атеросклеротичних бляшок у сонних артеріях. Робота виконана в рамках дослідження ХІПСТЕР в Україні. У дослідження залучено 40 пацієнтів з АГ I і II ступеня (середній рівень офісного систолічного (САТ)/діастолічного (ДАТ) артеріального тиску - (155,88/92,60 +- 1,63/1,43) мм рт. ст.). Вік хворих становив 26 - 74 роки, у середньому (55,85 +- 2,09) року. Пацієнтів з рівнем гомоцистеїну <$E symbol У~10> мкмоль/л визначали як пацієнтів з ГГЦ (Н-тип АГ). Жорсткість судин встановлювали за швидкістю поширення пульсової хвилі (ШППХ). Пацієнтів обстежували на початку та через 6 місяців лікування. Наявність атеросклерозу сонних артерій визначали на початку та через 12 місяців спостереження. Виявлено, що oфісний САТ у пацієнтів з АГ Н-типу на початку і через 6 місяців лікування був вищим порівняно з пацієнтами без ГГЦ ((156,45 +- 1,04) проти (152,55 +- 1,41) мм рт. ст. на початку (p << 0,05) і (130,65 +- 0,96) проти (126,97 +- 1,08) мм рт. ст. через 6 місяців (p << 0,05)). Пацієнти з АГ Н-типу порівняно з пацієнтами без ГГЦ мали більш виражений ступінь інсулінорезистентності (індекс НОМА (4,27 +- 0,18) проти (3,20 +- 0,24) ум. од., p << 0,05). У 56,7 % (n = 17) пацієнтів з АГ Н-типу та у 40,0 % (n = 4) пацієнтів з АГ без ГГЦ було виявлено атеросклеротичні бляшки в сонних артеріях (p << 0,05). Пацієнти з АГ Н-типу мали вищу поширеність атеросклерозу сонних артерій - площа атеросклеротичної бляшки, виміряна за NASCET, становила 43,4 проти 26,7 % (p << 0,05) та була більшою, ніж у пацієнтів із АГ без ГГЦ. Через 12 місяців нові атеросклеротичні бляшки було виявлено у 3 (10,0 %) пацієнтів із АГ Н-типу, а в групі осіб з АГ без ГГЦ не виявлено в жодного пацієнта. При проведенні регресійного аналізу рівень гомоцистеїну в сироватці крові асоціювався з ШППХ незалежно від зниження АТ на тлі терапії, а також із рівнем холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХСЛПНЩ) та наявністю атеросклеротичних бляшок у сонних артеріях. Рівень гомоцистеїну був пов'язаний із ШППХе після лікування (<$E beta~=~0,307>; p = 0,001), ХСЛПНЩ до лікування (<$E beta~=~-1,501>; p = 0,017), наявністю атеросклеротичних бляшок після лікування (<$E beta~=~5,236>; p = 0,031). Висновки: Н-тип артеріальної гіпертензії асоціювався з наявністю атеросклеротичного стенотичного ураження сонних артерій.

• Рековець Оксана Леонідівна (медичні науки)
• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)
• Торбас Олександр Олександрович (юридичні науки)
• Торбас Олена Олександрівна (медичні науки)
• Кушнір Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Кушнір Сергій Миколайович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"