В Україні ожиріння визначають у 24,8 % населення (тобто близько 10 млн осіб), надлишок маси тіла - у 34,3 %. Серед причин, що сприяють ожирінню, є спадковість, переїдання, у тому числі споживання простих вуглеводів, а також малорухомий спосіб життя. Для лікування ожиріння застосовується комплексний підхід, що полягає в дотриманні адекватної харчової поведінки, дозованому фізичному навантаженні та застосуванні фармакологічної корекції, зокрема агоніста глюкагоноподібного пептиду 1 (аГПП-1). На сьогодні недостатньо вивчено серед українських пацієнтів є роль та ефективність застосування аГПП-1 у комбінації з адекватним за обсягом фізичним навантаженням у лікуванні ожиріння. Мета даного дослідження - визначити й оцінити роль аГПП-1 у комбінації з дозованим фізичним навантаженням для зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням, порівняти ефективність такої комбінації з лікуванням ожиріння із застосуванням метформіну та інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2). У проспективне дослідження було залучено 155 пацієнтів з ожирінням, серед яких дані зі спостереження були доступні у 49 пацієнтів. Основну групу становили 30 пацієнтів, які одержували в комплексній терапії аГПП-1 ліраглутид (основна група аГПП-1) у дозах від 1,2 до 3 мг на добу. Контрольна група становила 19 пацієнтів, які одержували комплексну терапію із застосуванням метформіну в щоденних дозах від 500 до 2000 мг, іНЗКТГ-2 в щоденних дозах від 10 до 12,5 мг. У пацієнтів в даному дослідженні визначали індекс маси тіла (ІМТ), окружність талії (ОТ), окружність стегон та співвідношення ОТ/OC. Кількість щоденних кроків визначали за допомогою педометрів, вбудованих у смартфони або смарт-годинники. Оцінка одержаних даних проводилась із застосуванням непараметричних методів статистики. В основній групі маса тіла до лікування була в середньому 104,6 кг, після лікування - 96,36 кг (p = 0,000007), у середньому пацієнти втратили 7,8 % (діапазон 1 - 23,71 %) від початкової маси тіла. ІМТ до лікування в середньому 37,1 кг/м<^>2, після лікування - 34,11 кг/м<^>2 (p = 0,000006). У контрольній групі маса тіла до лікування становила в середньому 99,4 кг, після лікування - 91,74 кг (p = 0,000196), у середньому пацієнти втратили 7,73 % (діапазон 0 - 16,9 %) від початкової маси тіла. ІМТ до лікування в середньому 35,6 кг/м<^>2, після лікування - 34,11 кг/м<^>2 (p = 0,000196). У всій когорті до початку лікування щоденна кількість кроків >> 5000 на день визначалась у 25 (51 %) пацієнтів, після лікування - у 48 (98 %); щоденна кількість кроків >> 10 000 на день до лікування визначалась у 6 (11 %) пацієнтів, після лікування була в 5 разів більше - у 31 (63 %) пацієнта. Ці результати свідчать про вірогідну інтенсифікацію фізичного навантаження і високу мотивацію щодо втрати маси тіла в обох групах дослідження. Висновки: встановлено високу ефективність застосування для зниження маси тіла аГПП-1, метформіну та іНЗКТГ-2 у комбінації з щоденним високим фізичним навантаженням, а саме ходьбою >> 5000 кроків на день, що є елементом модифікації способу життя.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Дінець Андрій Володимирович (медичні науки)
• Горобейко Максим Борисович (медичні науки)
• Хоперія Вікторія Геннадіївна (медичні науки)
• Льовін Антон Валерійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"