Вітамін D - стероїдний гормон, основна функція якого полягає в регуляції кальцієво-фосфорного метаболізму, проте ця молекула також демонструє різні властивості, зокрема вплив на вуглеводний обмін. Мета дослідження - визначити та оцінити роль підвищення рівня вітаміну D у пацієнтів, які одержували терапію агоністами глюкагоноподібного пептиду 1 (аГПП-1) у комбінації з дозованим фізичним навантаженням для лікування ожиріння, та порівняти ефективність такої комбінації з пацієнтами, у яких у програмі заходів з лікування ожиріння застосовувались метформін та інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2). У проспективне дослідження було залучено 155 пацієнтів з ожирінням, серед яких дані спостереження були доступні у 49 пацієнтів. Основну групу тановили 30 пацієнтів, які одержували в комплексній терапії аГПП-1 ліраглутид (основна група аГПП-1) у дозах від 1,2 до 3 мг на добу. Контрольна група становила 19 пацієнтів і одержувала комплексну терапію із застосуванням метформіну в щоденних дозах від 500 до 2000 мг, іНЗКТГ2 у щоденних дозах від 10 до 12,5 мг. Лікування дефіциту вітаміну D проводилось холекальциферолом у дозі 4000 МО/добу. В основній групі аГПП-1 маса тіла до лікування була в середньому 104,6 кг, після лікування - 96,36 кг (p = 0,000007); у середньому пацієнти втратили 7,8 % (діапазон 1 - 23,71 %) від початкової маси тіла. ІМТ до лікування в середньому становив 37,1 кг/м<^>2, після лікування - 34,11 кг/м<^>2 (p = 0,000006). У контрольній групі маса тіла до лікування становила в середньому 99,4 кг, після лікування - 91,74 кг (p = 0,000196); у середньому пацієнти втратили 7,73 % (діапазон 0 - 16,9 %) від початкової маси тіла. ІМТ до лікування в середньому становив 35,6 кг/м<^>2, після лікування - 34,11 кг/м<^>2 (p = 0,000196). Аналіз параметрів вуглеводного обміну показав вірогідно нижчий рівень глюкози крові - 5,75 ммоль/л в основній групі аГПП-1 у порівнянні з 8,42 ммоль/л у контрольній (p = 0,00024). Зазначено, що аналогічна клінічна картина також спостерігалась після лікування, незважаючи на компенсацію ЦД2 у всіх пацієнтів: вірогідно нижчий рівень глюкози крові - 5,03 ммоль/л в основній групі аГПП-1 у порівнянні з 5,99 ммоль/л у пацієнтів контрольної групи (p = 0,002453). Проте вірогідно вищі рівні інсуліну спостерігалися в основній групі аГПП-1 до лікування - 27,02 мОд/л у порівнянні з 18,59 мОд/л у пацієнтів контрольної групи (p = 0,003286). Після лікування спостерігалась аналогічна ситуація щодо вірогідно вищих рівнів інсуліну: 19,41 мОд/л у пацієнтів основної групи аГПП-1 у порівнянні з 14,42 мОд/л у пацієнтів контрольної групи (p = 0,0024). Відповідні зміни також спостерігались щодо показників індексу HOMA. Висновки: одержані результати свідчать про високу ефективність підвищення рівня вітаміну D у разі його недостатності у пацієнтів у комплексі заходів з лікування ожиріння ліраглутидом, метформіном або іНЗКТГ-2.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Горобейко Максим Борисович (медичні науки)
• Дінець Андрій Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"