Проаналізовано дитячі оповідання В. Винниченка з точки зору відтворення елементів національного коду українців, зафіксованих у фольклорних текстах. Увагу зосереджено на творах автора "Віють вітри, віють буйні" та "Гей, хто в лісі, озовися". Встановлено, що в останніх активно використовуються фольклорні мотиви, жанри та образи. Вони надають змогу пояснити деякі народні традиції наших предків, показати нерозривність зв'язку між минулим і сучасним, відтворити колорит описуваної епохи. Визначено, що для української культури характерні вірування в існування надприродних істот - відьом, демонів, чортів, русалок, чаклунів, перевертнів, які можуть допомагати або шкодити людям. Винниченко запозичує з фольклору образи домовика та лісовика. Методи дослідження - простежити їх трансформацію у вказаних творах і з'ясувати їх психоемоційний вплив на персонажів. Використано історико-літературний, порівняльно-генетичний, порівняльно-типологічний та інтертекстуальний методи. Вперше здійснено аналіз фольклорно-міфологічних персонажів Винниченкових дитячих оповідань. Доведено, що його лісовик/Корчун зазнав у тексті значної літературної трансформації. Проведено паралелі з типологічно спорідненими образами у світовій культурі. З'ясовано функції фольклорних елементів у творах: навколо них будується композиція оповідань, через ставлення до фольклорних образів розкриваються характеристики головних героїв, реалізуються авторські ідейно-естетичні концепції. А в стресових ситуаціях, пов'язаних з їх появою, формується свідомість маленьких особистостей.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кобзей Наталія Василівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"