Мета роботи - обгрунтувати можливості та проаналізувати результати застосування fast-track технологій у пацієнтів із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа. Робота грунтується на аналізі результатів хірургічного лікування 691 пацієнта з защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа. Хворих поділили на 2 групи залежно від особливостей діагностико-лікувальної тактики, а також на 2 підгрупи залежно від локалізації защемлених гриж. У пацієнтів 2 групи, на відміну від хворих 1 групи, дотримувалися такої діагностичної тактики: обов'язкове, але обгрунтоване лапароскопічне інтраабдомінальне оцінювання стану защемленого органа; фізико-хімічне інтраопераційне оцінювання стану грижової води; інтраопераційне інструментальне оцінювання стану защемленого органа. Лікувальна тактика передбачала обов'язкове застосування комплексної програми fast-track, розширення показань до застосування лапароскопічних операцій. Клініко-діагностичний алгоритм включав лабораторні, інструментальні та біохімічні методи дослідження. Встановлено, що запропонована діагностико-лікувальна тактика в пацієнтів із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа в 2 групі, на відміну хворих 1 групи, дала змогу збільшити кількість лапароскопічних операцій на 51,15 %, а також збільшити кількість оперативних втручань із застосуванням fast-track технології на 51,21 %. Згідно з оцінюванням характеру та особливостей післяопераційних ускладнень за шкалою Clavien-Dindo, це супроводжувалось зменшенням ускладнень з 83 (24,56 %) у пацієнтів 1 групи до 39 (11,05 %) у хворих 2 групи. Крім того, у пацієнтів 2 групи, на відміну від хворих 1 групи, встановили зменшення вираженості гострого болю в ранньому післяопераційному періоді та хронічного болю за шкалою sf-IPQ у пізньому післяопераційному періоді. Висновки: розширення показань до застосування fast-track технологій у хворих із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа 2 групи дало змогу їх здійснити у 238 (67,23 %) випадках, а в 1 групі їх застосували лише у 54 (16,02 %) хворих. Запропонована діагностико-лікувальна тактика в пацієнтів 2 групи з защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа, на відміну від пацієнтів 1 групи, сприяла збільшенню в них кількості виконаних лапароскопічних операцій (з 16,27 до 67,42 %), це супроводжувалось зменшенням післяопераційних ускладнень за шкалою Clavien-Dindo з 24,56 до 11,05 % випадків.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Слонецький Борис Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"