Анодний оксид алюмінію (АОА) досліджено та застосовано як нанорозмірні структури, покриття, шаблони та ін. Пористу структуру АОА можна описати як поверхню, яка складається з численних гексагональних комірок і характеризується "комірчастою структурою". Викладено результати дослідження анодування алюмінію з використанням електроліту: "щавлева кислота - матеріал з вуглецевими наноточками". Отримано мембрану анодного оксиду на алюмінієвій підкладинці; мембрану додатково прожарювали. Використання субстрату-алюмінію надає змогу закріпити кераміку АОА в отворах. Методи: анодування проводили в 0,3 М щавлевій кислоті з додаванням колоїдної системи вуглецевих наноточок і без них, температури процесів контролювалася на рівні 10 <^>oC, використовували алюмінієву фольгу (анод) і платинову пластину (катод); товщина алюмінієвої фольги 0,1 мкм; морфологію та структуру поверхні АОА визначали за допомогою сканувального електронного мікроскопа; кут змочування між поверхнею анодної оксидної-мембрани та деіонізованою водою вимірювали за допомогою методики "краплі". Вміст кальцію контролювали кондуктометром. Концентрацію білків визначали спектрофотометрично (метод Лоурі). Встановлено, що кут змочування для деіонізованої води у точці дотику з поверхнею АОА отриманого в електроліті "щавлева кислота - матеріал із вуглецевими наноточками" становить 38<^>o. Додавання до кислого електроліту вуглецевих наноточок діє як гідрофілізатор, змінює розмір пористої поверхні: в результаті можливо контролювати пористість плівок. Прожарювання мембрани АОА за 500 <^>oC призводить до розширення пор і стоншення їхніх стінок. Мембрану АОА застосовано для діалізу молочної сироватки. Мембрана, отримана в електроліті "щавлева кислота - матеріал із вуглецевими наноточками", показала більшу ступінь відбиття білкових частинок в порівнянні з аналогічною мембраною, отриманою в електроліті щавлева кислота. Перевагою використання вуглецевих наноточок в електроліті є простота й екологічність синтезу. Підхід, який передбачає додавання колоїдної системи з вуглецевим матеріалом, надає можливість не використовувати сильнокислого електроліту для отримання мембран із порами меншого розміру. Одним із варіантів застосування отриманої анодної оксидної алюмінієвої-мембрани є діаліз біологічних рідин, наприклад, молочної сироватки.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Куделко Катерина Олегівна (хімічні науки)
• Пономарьова Людмила Миколаївна (1986–) (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"