У сфері реставраційної стоматології композитна смола швидко обганяє інші матеріали за рівнем використання. Це вирішує проблему токсичної природи, викликаної вмістом ртуті в амальгамах. Механічні властивості стоматологічних реставраційних композитів на основі смоли можуть бути посилені додаванням наповнювача. У даному дослідженні вивчено вплив додавання хітозану до стоматологічних композитів з наночастинками глинозему, двоокису цирконію та карбонатного апатиту на їх характеристики та твердість. Композит для прямої реставрації готують шляхом змішування диметакрилатних мономерів UDMA - TEGDMA - DMAEMA - HEMA як матриці та глинозему-двоокису цирконію-карбонатного апатиту як наповнювача в присутності хітозану як сполучного агента. Вагове співвідношення наповнювача до використовуваної матриці становить 70:30. Ефекти різних концентрацій хітозану варіюються на 2 %, 4 % і 6 %. Зразки готують за допомогою синтезувального процесу для одержання наночастинок глинозему-цирконію-карбонатного апатиту. Дифрактограма з рентгенівської дифракції показує утворення t-ZrO2 та далліту. Зображення сканівної електронної мікроскопії показують, що розміри частинок кожного зразка з хітозаном на 2 %, 4 % і 6 % становлять 87,5 нм, 112,5 нм і 150 нм відповідно. Значення твердості кожного зразка з однаковою концентрацією хітозану становлять 51,3 VHN, 28,24 VHN і 25,48 VHN (у числах твердості за Віккерсом) відповідно. Стоматологічні композити з меншою концентрацією хітозану сприяють меншому розміру наночастинок оксиду глинозему-двоокису цирконію-карбонатного апатиту та вищим механічним властивостям стоматологічних реставраційних композитів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"