Очікується, що артеріальна гіпертензія (АГ) у найближчі роки спричинить близько 13 % випадків смерті у світі. Мета дослідження - провести ретроспективний аналіз чинників несприятливого перебігу захворювання у пацієнтів з АГ, які проходили лікування в спеціалізованому відділенні вторинних та легеневих гіпертензій ННЦ "Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. акад. М. Д. Стражеска НАМН України". В аналіз було залучено дані 524 пацієнтів, яким проводили стандартне обстеження (вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, ехокардіографію, електрокардіографію). Через 5 років після виписки зі стаціонару усім хворим розіслали анкету, яка містила запитання про перенесені ними несприятливі події (інфаркт міокарда, інсульт, нестабільна стенокардія, що потребували госпіталізації, ниркова недостатність, серцева недостатність, вперше виявлений цукровий діабет, госпіталізація з іншої серцево-судинної причини (аневризма аорти, аорто-коронарне шунтування, нестабільна стенокардія тощо)). У разі смерті пацієнта анкету заповнювали родичі. Зазначені несприятливі події або смерть вважали комбінованою кінцевою точкою (ККТ). Установлено, що основними чинниками, пов'язаними з виникненням ККТ в обстежених хворих, були вік пацієнта, рівень систолічного АТ при виписуванні зі стаціонару, рівень пульсового АТ (ПАТ) при виписуванні зі стаціонару, наявність постінфарктного кардіосклерозу, інсульту в анамнезі, збільшений розмір лівого передсердя, знижена фракція викиду лівого шлуночка, збільшена товщина міжшлуночкової перегородки, індекс маси міокарда лівого шлуночка >> 137 г/м<^>2, порушений добовий профіль діастолічного АТ (ДАТ), рівень середнього денного ПАТ >> 64 мм рт. ст. Незалежними від інших чинників ризику виникнення ККТ були рівень офісного ПАТ при виписуванні зі стаціонару <$Esymbol У~64> мм рт. ст., знижена фракція викиду лівого шлуночка (<< 40 %), потовщення міжшлуночкової перегородки >> 1,2 см, величина індексу маси міокарда лівого шлуночка <$Esymbol У~137> г/м<^>2 та більше, зниження ДАТ у нічний період << 10 %, середній денний ПАТ при добовому моніторуванні АТ <$Esymbol У~64> мм рт. ст. Серед зазначених чинників незалежними від терапії були рівень офісного ПАТ <$Esymbol У~64> мм рт. ст. при виписуванні, знижена << 40 % фракція викиду лівого шлуночка, порушення добового профілю АТ (добовий індекс для ДАТ << 10 %) або середній денний ПАТ >> 64 мм рт. ст. Рівень систолічного АТ <$Esymbol У~160> мм рт. ст. (пацієнти з резистентною АГ) і ПАТ <$Esymbol У~64> мм рт. ст. при виписуванні зі стаціонару на 84 та 66 % статистично значущо підвищували ризик виникнення ККТ. Не виявлено статистично значущого впливу певної групи антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення комбінованої точки. Висновки: резистентна до лікування АГ була визначальним чинником у розвитку ККТ. Для прогнозу більше значення мало зниження АТ, а не те, яким антигіпертензивним препаратом вдалося його знизити.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Радченко Ганна Дмитрівна (медичні науки)
• Рековець Оксана Леонідівна (медичні науки)
• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"