Різноманітні 2D-вуглецеві матеріали демонструють значний вплив поверхневого окиснення, нагрівання, суспендування-сушіння, кріожелювання, набухання, адсорбції полярних і неполярних сполук на морфологічні, структурні та текстурні характеристики. Нагрівання при 120 - 150 <^>oC може призвести до практичного колапсу пор між вуглецевими листами в стопках і сусідніми стопками, а питома поверхня (ПП) зменшується в 30 - 100 разів для оксидів графену (ОГ). Структура ОГ досить аморфна, оскільки лише невеликі нанорозмірні фрагменти демонструють певне впорядкування. Крім того, інтенсивність лінії D (невпорядковані, дефектні структури з sp<^>3 C атомами) для ОГ подібна до інтенсивності лінії G (впорядковані структури з sp<^>2 C атомами) у раманівських спектрах. Структура ОГ є досить аморфною, хоча і існують невеликі впорядковані кластери, тому лінії XRD (001) і (002) є доволі широкими. Структура оксиду графіту (GtO), яка ближча до структури графіту, ніж структура GO, характеризується головним чином лінією G (D дуже слабка) у спектрах комбінаційного розсіювання та основним піком XRD за 26,4<^>o (характерним для графіту), що є широким подібно до піку XRD за 10<^>o для ОГ. Незважаючи на те, що пакети ОГ мають тенденцію колапсувати під час нагрівання, вони можуть легко набухати не лише у воді, але й у рідкому азоті. Таким чином, використання ОГ у водних середовищах може забезпечити за рахунок набухання великі значення ПП, яка відповідає площині контактів із розчинником і молекулами чи іонами розчинених речовин. Це може забезпечити високу ефективність використання ОГ для очищення стічних вод, розділення розчинених речовин тощо. ОГ, виготовлений із природного лускатого графіту як прекурсора (пластівці << 0,2 мм) за допомогою модифікованого методу іонної гідратації та сублімаційного сушіння, має низьку насипну густину та типовий світлокоричневий колір. Взаємодія ОГ із водою призводить до сильного набухання. Взаємодія між вуглецевими листами в сухому ОГ дуже сильна і неполярні молекули, такі як бензол, н-декан, погано проникають між листами, тобто інтеркаляційна адсорбція невелика, але молекули води можуть ефективно проникати (це скоріше інтеркаляційна адсорбція) між ними. Таким чином, запропонований метод синтезу ОГ із використанням природного графіту є ефективним і придатним для отримання використанням природного графіту є ефективним і придатним для отримання ОГ для різних практичних застосувань.

• Гунько Володимир Мусійович (1951–) (хімічні науки)
• Семенцов Юрій Іванович (фізико-математичні науки)
• Андрійко Людмила Станіславівна (фізико-математичні науки)
• Оранська Олена Іванівна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"