ХРЕЩЕННЯ РУСІ ( 988)
процес прийняття і поширення християнства у Русі, ключова подія – масове хрещення у 988 р. мешканців м. Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Великим

 ЛЮБЕЦЬКИЙ З'ЇЗД (1097)
з'їзд князів Київської Русі в м. Любечі (Чернігово-Сіверська земля); учасниками ухвалилено припинити усобиці, об'єднатися для боротьюи проти половців та закріпили за собою батьківські землі ("хай кожний тримає отчину свою"); одразу по завершенні Любецького з'їзду його рішення були порушені – Давид Ігорович полонив та осліпив Василька Ростиславича, і на Русі спалахнула феодальна війна

 ДОЛОБСЬКИЙ З'ЇЗД (1103–)
князівський з'їзд, скликаний біля Долобського озера поблизу м. Києва для обговорення заходів щодо відбиття половецької загрози; ініціаторами з'їзду були князі Святополк Ізяславич і Володимир Мономах

 БИТВА НА КАЛЦІ (1223)
розгром русько-половецького війська монголами у приазовських степах, один з епізодів монгольського рейду у Східну Європу; виконуючи наказ Чингіз-хана, монгольський корпус під проводом Джебе і Субедея з Ірану через Кавказ вийшов у Західний Дешт-і-Кипчак і атакував половців, які кочували між Доном та Дніпром; київський з'їзд князів прийняв рішення виступити проти монголів; у поході взяли участь близько 20-ти князів з Київської землі, Чернігівської землі, Волинської землі, Галицької землі, Турово-Пінського князівства та Смоленської землі, а також вигонці галицькі; на чолі коаліції стояли князі Мстислав Романович, Мстислав Мстиславич і Мстислав Святославич

 МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА (1237–1241)
вторгнення монголо-татарських військ (орди) на території руських князівств у 13 ст., внаслідок якого останні опинились під владою ординського іга, що загальмувало політичний, економічний і етнокультурний розвиток Русі

 МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО (1356–1831)
одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування середньовічної Центральної Європи; її запровадження в українських землях встановлювало виборну систему органів міського самоврядування та суду, регламентувало діяльність купецьких об'єднань та цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за злочин тощо; першим на теренах України офіційно магдебурське право отримав Львів (1356 р.), останнім втратив – Київ (1831 р.)

 СИНЬОВОДСЬКА БИТВА (1362)
битва, що відбулася на р. Сині Води (притока Південного Бугу) між литовсько-руським військом Великого князя Литовського та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі

 КРЕВСЬКА УНІЯ (1385) - Польща
державно-політичний союз Корони Польської та Великого князівства Литовського; завершив політичне зближення цих держав; був спробою примирити інтереси в боротьбі за галицько-волинські землі та об'єднати сили проти агресії рицарів-хрестоносців у землях Балтії; великий князь литовський Ягайло взамін за руку Ядвіги, спадкоємиці польського престолу, зобов'язувався прийняти хрещення за католицьким обрядом, використати на користь Польщі свою великокнязівську казну і приєднати до неї землі Литви і Литовської Русі

 ГРЮНВАЛЬДСЬКА БИТВА (1410) - Польща
битва між рицарями-хрестоносцями Тевтонського оредну та об'єднаними силами Корони Польської і Великого князівства Литовського, загони воїнів з Молдавського князівства, а також Північно-Східної Русі та Чехії; наслідом мала підрив політичної потуги Тевтонського ордену і Лівонського ордену на початок їхнього занепаду

 ФЛОРЕНТІЙСЬКА УНІЯ (1439) - Ватикан
угода про злуку Церков, що стала результатом проведення собору у Феррарі, а потім – Флоренції (обидва міста в Італії; 1438–1440) за участі представників східних патріархів, Папи Римського та державців християнських країн

 БИТВА ПІД ОРШЕЮ (1514) - Польща - Білорусь
битва між військом Великого князівства Литовського та королівства Польського під командуванням князя К.І. Острозького проти армії Російської держави на чолі з воєводою І. Челядніним; згадується в Київському та Волинському літописах; закінчилася перемогою військ К.І. Острозького; армія Челядіна зазнавши величезних втрат відступила до Смоленська, а її головкомандувач та низка бояр потрапили у полон; Оршанська битва мала безперечний тактичний успіх для військ короля Сигізмунда І, проте головна мета – повернення Смоленська, досягнута не була

 ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ (1569)
угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту

 БИТВА ПІД П'ЯТКОЮ (1593)
бій поблизу містечка П'ятка в околицях Чуднова між в надвірними корогвами руських князів Острозьких з одного боку і козацькими військами Криштофа Косинського з іншого; завершився перемогою перших; найбільший бій в ході повстання Косинського

 БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ (1596) - Італія - Ватикан
церковно-історична подія, внаслідок якої більшість ієрархів Київської митрополії перейшла з-під юрисдикційного підпорядкування Константинопольському патріархату під верховенство Римського престолу (Ватикан), зберігаючи візантійсько-слов’янську обрядовість

 ДЕУЛІНСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я (1618)
мирний договір Річчю Посполитою та Російською державою терміном на 14 років та 6 місяців в с. Деуліно (поблизу Троїце-Сергієва монастиря, сучасне місто Сергієв в РФ); завершив польсько-російську війну та спробу Владислав IV Ваза посісти російський престол; восени 1618 участь у цій воєній кампанії взяли козаки на чолі з гетьманом П.Конашевичем-Сагайдачним, які врятували польське військо від поразки під Москвою; згідно з умовами перемиря, до Речі Посполитої відходили Смоленська і Новгород-Сіверська землі; спроба повернути втрачені території за якийсь час поклала початок Смоленській війні

 ХОТИНСЬКА БИТВА (1621)
битва між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля м. Хотин

 ЖМАЙЛА ПОВСТАННЯ (1625)
козацько-селянське повстання в Україні під керівництвом Марка Жмайла спрямоване проти політичних, економічних та релігійних утисків Речі Посполитої

 КУРУКІВСЬКА УГОДА (1625)
угода між польським гетьманом великим коронним С.Конецпольським і гетьманом М.Дорошенком укладена в урочищі Ведмежі Лози біля Курукового озера під час козацького повстання М.Жмайла; згідно домовленостей козацький реєстр збільшувався до 6 тисяч осіб (цей пункт угоди став підставою для створення нових полків: Корсунського, Черкаського, Білоцерківського, Чигиринського, Канівського та Переяславського); реєстровцям дозволялося обирати гетьмана, якого потім мав затверджувати король; заборонялося вступати в зносини з іноземними державами та здійснювати військові походи на турецькі володіння

 СМОЛЕНСЬКА ВІЙНА (1632–1634)
війна між Російською державою і Річчю Посполитою за володіння Смоленськом і прилеглими територіями, приєднаними до Речі Посполитої на початку XVII ст; у війні на стороні Речі Посполитої брали участь близько 10 тисяч запорозьких козаків

 КУМЕЙКІВСЬКА БИТВА (1637)
вирішальна битва під час козацького повстання під проводом П. Бута; на момент битви повстанцям не вдалося дієвої підтримки з боку Кримського ханату, знайти прибічників на території "волості" та сконцентрувати всі військові сили; козаки встигли оточити себе возами в 6 рядів, однак не збудували укріплений табір; тричі відбивали штурми польської кінноти та вчетверте одному з польських загонів вдалося підпалити запаси пороху; повсталих погром тривав до пізньої ночі, загинуло понад 3 тис. козаків; П. Бут залишив табір та відступив до с. Боровиці; досвід Кумейок змусив козацьких військовиків шукати шляхів до підвищення маневреності війська та способів нейтралізації переваги суперника в кінноті