| ВЕРСТВИ НАСЕЛЕННЯ
|
1. | | ЯНИЧАРИ (14–19 ст.)
корпус професійної піхоти в Османській імперії |
2. | | ЧУМАКИ (15–19 ст.)
представники купецького та торгівельно-візницького промислу на землях Великого Степу |
3. | | СЕЛЯНИ
соціальна група, що складається із сільськогосподарських виробників, які самостійно ведуть господарство і зайняті обробкою землі як основною професією |
4. | | ОСТАРБАЙТЕРИ (1939–1945)
- Німеччина
особи різних національностей, вивезені на роботи зі східних окупованих територій (переважно Райхскомісаріату Україна) |
5. | | МОЛОДЬ
соціально-демографічна спільнота, яку вирізняють за віковими (від 14-16 до 25-30 і більше років), фізіологічними, культурно-освітніми характеристиками та особливостями соціального стану |
6. | | МІСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ
мешканці українських міст і містечок доби Середньовіччя та Нового часу, які із масовим набуттям прав у сфері самоврядування виділилися в окремий соціальний стан |
7. | | МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
релігійно-протестантська громада, назва якої походить від імені її ідейного фундатора Менно Симонса; наприкінці 18 ст. родини менонітів на запрошення царського уряду переїхали до Російської імперії - їм була обіцяна свобода віросповідання, їх звільнили від військової повинності та від усіх податків терміном на 10 років; наприкінці 1890-х рр. у Російській імперії налічувалося 50 тис. менонітів, що мешкали в 162 колоніях, у т. ч. в Катеринославській губернії – у 51 колонії, Таврійській губернії – у 57, Херсонській губернії – у 16 колоніях |
8. | | КУПЕЦТВО
станова група, яка займалася торгівлею; професія купця в Київській Русі відома з VI ст., а у XII столітті купці вже об'єднувалися у власні корпорації; на перших порах купці були мандрівними, згодом же стали осідати в населених пунктах, де відбувався найбільший товарообмін; в Україні протягом 1816–1856 років чисельність купців усіх гільдій збільшилася з 18,2 до 104,4 тисячі; після жовтневого перевороту 1917 року купецтво, як соціальний стан було скасоване, багато його представників зазнали репресій |
9. | | КОЗАКИ (15–18 ст.)
самоврядні чоловічі військові громади, породжені існуванням відкритого степового кордону між осілим землеробським населенням Східної Європи та кочовиками євразійських степів; пізніше – соціальний стан |
10. | | ІНТЕЛІГЕНЦІЯ
соціокультурне співтовариство, люди розумової праці, що зайняті у різних галузях культури, освіти, науки, охорони здоров'я, виробництва і мають для цього відповідну освіту |
11. | | ЗНАТЬ
вищий, привілейований прошарок суспільства, належність до якого успадковується |
12. | | ДУХОВЕНСТВО
сукупність служителів певної релігії, організованих за ієрархічним принципом |
13. | | ВАРЯГИ ( 9–11 ст.)
- Норвегія
- Швеція
- Фінляндія
- Данія
- Ісландія
найменування скандинавських воїнів, що, очевидно, виникло на руському ґрунті в середовищі скандинавів-найманців; перша згадка про вікінгів міститься в "Повісті временних літ" під 941 в оповіді про підготовку князя Ігоря до походу на Візантію; наприкінці Х – початку ХІ століття варяги вступають у Візантії до імператорської гвардії |